Пошук

Музей рудних формацій геологічного факультету

Музей рудних формацій геологічного факультету
Адреса:
Львів, вул. М. Грушевського, 4
Музей рудних формацій геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка відкритий для широкого кола відвідувачів. З одного боку він є навчальним, адже тут наявні дидактичні колекції руд і штуфів різних металів і неметалів, необхідні для вивчення курсів геології корисних копалин, ендогенних рудних формацій, металогенії, економічної геології, корисних копалин України тощо. З іншого боку експонати дають змогу геологам, які працюють у різних куточках світу, ознайомитися з основними геолого-генетичними і рудно-формаційними типами зруденіння, мінеральними асоціаціями руд і генотипними родовищами металевих і неметалевих корисних копалин, оскільки подібних за змістом музеїв у світі немає. Екскурсанти в музеї можуть дізнатися, що таке руди, які їхні головні фізичні і хімічні властивості, чим можуть бути корисними для людини і як вони виникли.

Відтак, музей рудних формацій за профілем є природничим та має наукове, навчальне, загальноосвітнє та естетичне значення. Його відвідують численні екскурсії шанувальників природознавства, особливо вчителів та учнів загальноосвітніх шкіл, гімназій, коледжів. Тут наявний найрізноманітніший кам’яний і картографічний матеріал (геологічні плани і розрізи генотипних родовищ), цікавий і корисний для будь-якого природознавця, геолога, мінералога, петрографа тощо.

Музей рудних формацій організовано у 1984 році з ініціативи завідувача кафедри методів розшуків і розвідки родовищ корисних копалин професора Є. Лазька. Утім, офіційно зареєстрований у статусі громадського музею ЛНУ імені Івана Франка він у 2007 році (наказ № 132 від 30 серпня 2007 р.). Експонатами є різноманітні руди, що характеризують головні типи рудних формацій (чорних, кольорових, рідкісних і рідкісноземельних, благородних, радіоактивних металів і неметалевої сировини) та значну кількість конкретних родовищ з різних геотектонічних структур світу, зібраних співробітниками геологічного факультету, кафедри, студентами і випускниками. Із початку заснування кафедри геології корисних копалин у 1955 році їх регулярно поповнювали особистими колекціями рудних штуфів В. Корнілов, М. Головченко, Ю. Дорошенко, В. Кирилюк, Л. Колтун, В. Куземко, Є. Лазько, Ю. Ляхов, Н. Мязь, М. Павлунь, А. Пізнюр, І. Попівняк, Г. Яценко та ін.

Музей площею 65 кв. м знаходиться у коридорній частині кафедри геології корисних копалин. Усього в музеї налічується більше 5000 експонатів з більш як 500 родовищ світу, які виставлені в 19 скляних вітринах та зберігаються в 11 закритих шафах.

Крім родовищ України (Криворізький басейн – залізо, Завалівське – графіт, Боркут – ртуть, Нікопольське – манган, Іршанське – титан та ін.), в музеї експонуються взірці з родовищ різних регіонів світу. Зокрема, представлені залізні руди Уралу (родовища Бакальське, Магнітогорське, Високогорське, Качканар), Кольського півострова (Ковдор), Казахстану (Сарбай); нікелеві руди Мончегорського та Печензького рудних районів Кольського півострова та Норильського рудного поля; мідні руди Уральського мідноколчеданового пояса (родовища Гай, Сибай, Дегтярське, Карабаське), мідистих пісковиків Північного Забайкалля (Удокан) та Казахстану (Джезказган); поліметалеві руди Середньої Азії (Алтин-Топкан), Забайкалля (Благодатське), Рудного Алтаю (Ріддер-Сокольне), Якутії (Сардана) тощо.

Окрім того, в музеї наявні дві відкриті монографічні експозиції. «Золоторудна експозиція» зібрана професором Ю. Ляховим і містить нині рідкісні штуфи золотовмісних руд родовищ Східного Забайкалля (Балейське, Дарасунське, Ключівське, Тасіївське й ін.), Східного Сибіру (Сухий Лог), Закавказзя (Зодське) та ін. «П’єзооптична експозиція» створена професором А. Пізнюром і завідувачем лабораторії В.Корніловим та охоплює кварцову кришталеносну сировину пегматитових родовищ Волині (Володарсько-Волинська група), а також гідротермальних родовищ Приполярного Уралу (Пелінгічей, Піраміда, Додо, Пуйва) та Північно-Західного Паміру (Одуді).

Особливу унікальність і цікавість мають матеріали в закритих фондах музею. Вони частково містять дублікати демонстраційних штуфів руд, частково – неопрацьовані колекції, зібрані різними дослідниками. Співробітники музею останніми роками розпочали роботу з перегляду закритих музейних колекцій, комп’ютеризації каталогів, створення бази даних, працюють над модернізацією музею.