Пошук

«Батьківщина Тараса Шевченка» - село Моринці

«Батьківщина Тараса Шевченка» - село Моринці
Адреса:
Моринці, у селі
Є у Моринцях подвір’я, на якому стояла стара хата Мефодія Тютюнника, батько якого був чумаком. 1964 р. з ініціативи Івана Гончара у хаті, що вже довго стояла пусткою зробили етнографічний музей. Так і відома вона під іменем хата чумака. Та нажаль на сьогодні побачити її не можливо. Хату розібрали, бо була вже в аварійному стані. Тільки от ремонт чомусь почали у жовтні, а за технологією українська хата після реконструкції має гарно просохнути. Та є надія, що ця автентична пам’ятка все ж таки не загине.

1989 р. було відтворено в селі дві хати: хату Якима Бойка – діда Тараса по його матері, та хату Копія, у якій півтора року жила сім’я Шевченків. З 1992 року вони ввійшли до складу історико-культурного заповідника „Батьківщина Тараса Шевченка”. У такій хаті у Якима та Параски Бойків 1783 року народилася донька Катерина, мати Тараса Шевченка, тут пройшли її дитячі та юнацькі роки. Тин навколо подвір’я виплетений з вербової лози, подвір’я охайне та затишне. Поруч з хатою цікава пам’ятка народної архітектури – дерев’яна надвірня комора, або клуня, перенесена на це місце із Шевченкового. З дня побудови її більше ста літ. В інвентарній книзі села Моринці за 1796 рік записано, що сім’я Якима і Параски Бойків має ниву, леваду, віз, пару волів, а також пасіку на 34 колоди.

Катерина Бойко та Григорій Шевченко побралися у 1802 р. й оселилися , як тоді було прийнято у батьків молодого. Але сім’я була великою, жили тісно тож у 1810 році молода родина з дозволу пана В.В.Енгельгардта переселилась до Моринець в хату Андрія Колесника (по-вуличному Копія). Господар в той час був у засланні, а хата його пустувала. Ось в цій хаті і народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 р. І знову немає спокою молода родина. Копій втік із заслання й створив такий собі загін молодців, що промишляв розбоєм. Пограбованим ділився з найбіднішими селянами. Вважав він, що Шевченки мають платити за хату та землю, якою користувалися. Тому 1815 року Шевченки повернулися у Керелівку.