Пошук

Кабінет академіка Л.В. Писаржевського

Кабінет академіка Л.В. Писаржевського
Адреса:
Київ, пр. Науки, 31
Лев Володимирович Писаржевський (нар. 1 (13) лютого 1874, Кишинів — пом. 23 березня 1938, Дніпропетровськ) — український радянський вчений у галузі фізичної хімії. Доктор хімічних наук, дійсний член академії наук УРСР (1925 рік) та академії наук СРСР (1930). Лауреат Ленінської премії (1930 рік), лауреат Ломоносовської премії (1899 рік, Петербурзька АН, разом із Петре Мелікішвілі). Основні праці присвячено властивостям і будові перекисів і надкислот, дослідженню впливу розчинника на хімічну рівновагу та вільну енергію хімічних реакцій, проблемам хімії з точки зору електронних уявлень. Створив основи електронної теорії окислювально-відновлювальних реакцій, запропонував теорію гальванічного елементу, яка враховує термодинамічну рівновагу між іонами та електронами у металі. Заклав основи електронної теорії гетерогенного каталізу.

Наукова діяльність Льва Володимировича Писаржевського була присвячена вивченню перекисних сполук, дослідженню ролі розчинників в хімічних процесах та створенню основ електронної хімії. Вчений створив основи електронної теорії окислювально-відновлювальних реакцій, запропонував теорію гальванічного елементу, яка враховує термодинамічну рівновагу між іонами та електронами в металі. Створивши електронну теорію каталізу, увів уявлення про роль електронів провідності при взаємодії твердого каталізатора як єдиного цілого з молекулою реагенту. У підручнику «Вступ до хімії» (1926 року) вперше виклав весь матеріал хімії з позиції електронної теорії будови атомів та молекул.

Після смерті вченого Інститут фізичної хімії очолювали учні Лева Володимировича, і на сьогоднішній день цей науковий заклад залишається провідним в Україні у галузі фізичної хімії.