Одеський історико-краєзнавчий музей

Музей розташований у самому центрі Одеси, поруч зі старим Міським садом, на невеликій затишній вулиці, яка називається Гаванна. У 1876 році за проектом відомого архітектора Ф. Гонсіоровського було побудовано будинок палацового типу для одного з представників промислово-комерційної еліти того часу - Олександра Яковича Новікова, онука знаменитого одеського купця першої гільдії Іллі Новікова, власника заснованої у 1806 році, канатної фабрики. У цьому будинку, що є нині пам'ятником архітектури другої половини XIX століття, і знаходиться Одеський історико-краєзнавчий музей.

В архітектурі двоповерхового особняка, як і в попередніх творіннях Фелікса Гонсіоровського, переважає дух стилізаторства. У даному випадку - заснований на використанні форм пізнього ренесансу, з варіацією зразків і мотивів, почерпнутих з архітектурної спадщини Італії. Будівля органічно вписалася в загальне планування вулиці і по праву увійшла до числа об'єктів архітектури, які і створюють неповторний вигляд міста.

До 1899 року особняк на Гаванній, 4 був відомий в Одесі як "Будинок Новікова". На початку ХХ сторіччя його придбала міська влада.

У 1907 році будинок був зданий в оренду Одеському комерційному зібранню. Після жовтня 1917 року часто змінювалися його власники. У парадних залах розміщувалися то різні клубні установи, то відомчі бібліотеки, то обласні партійні курси. Напівпідвальні приміщення та частина залів першого поверху використовувалися в якості житлового фонду.

Вперше музейна експозиція розмістилася тут у серпні 1944 року: це була виставка "Героїчна оборона Одеси", на основі якої згодом створили республіканський Музей оборони Одеси.

А 6 травня 1956 року гостинно відчинив двері своїм першим відвідувачам Одеський державний історико-краєзнавчий музей. Він був сформований на базі Музею оборони Одеси та Одеського обласного краєзнавчого музею. Документи, друковані видання, предмети прикладного та образотворчого мистецтва, нумізматичні колекції, зброя XVII - XIX століть, що пов'язані з історією міста та краю і колись входили до зібрань Музею Одеського товариства історії та старожитностей, Музею книги, Музею Старої Одеси і деяких інших, стали складовою частиною його фондів.

У міру накопичення матеріалів в ході науково-дослідної та збиральної роботи будуть створюватися й інші експозиції, що розкриватимуть найрізноманітніші аспекти життя нашого міста і краю.