Виставка-музей наукових досягнень Харківського фізико-технічного інституту

Харківський фізико-технічний інститут (ХФТІ, раніше називався Українським ФТІ), один з найстаріших і найбільший центр фізичної науки в Україні, був створений в 1928 році з метою розвитку актуальних наукових напрямків (у той час - ядерної фізики й фізики твердого тіла). Уже через чотири роки, 10 жовтні 1932 року, був отриманий видатний результат - здійснене розщеплення ядра атома літію. Практично в цей ж час талановитим фізиком-теоретиком Л.Д.Ландау, який працював у ХФТІ з 1932 по 1937 рік, була утворена всесвітньо відома школа теоретичної фізики. Тут відбулася виїзна сесія Академії наук СРСР 1935 року, на якій академік С.І.Вавилов сказав, що вчені інституту роблять більше чверті всієї фізики в СРСР.

У наступні роки в ХФТІ були отримані рідкі водень і гелій, побудована перша радіолокаційна установка. Інститут став родоначальником техніки високого вакуума в СРСР, на основі якої згодом був розвинений новий фізико-технологічний напрямок - вакуумна металургія. Тут працювали відомі радянські фізики І.В.Обреімов, А.К.Вальтер, К.Д.Синельников, О.І.Лейпунський, Г.Д.Латишев, Л.В.Шубніков, І.В.Курчатов, Е.М.Лифшиць, І.М.Лифшиць, В.Є.Іванов і інші.

У післявоєнні роки ХФТІ був одним з активних учасників робіт із проблеми використання атомної енергії в СРСР. У промисловість впроваджений ряд нових матеріалів, великі технологічні процеси й установки, зокрема: технологія виготовлення тепловиділяючих елементів для атомних реакторів нового типу; технологія виробництва високотемпературних нагрівачів; технологія нанесення жароміцних, твердих і надтвердих покриттів на матеріали, що працюють в агресивних середовищах; технології зміцнення металорізального інструмента й деталей машин; вакуумні прокатні стани й технологія гарячої прокатки багатошарових матеріалів у вакуумі; високочисті матеріали й сплави на їхній основі; надпровідники; композиційні вуглець-вуглецеві матеріали; малогабаритні прискорювачі заряджених часток та ін.

Після розпаду СРСР інститут активно включився в процес становлення науково-технічного комплексу України, а також у формування політики й відповідних інститутів України в області атомної промисловості, ядерної енергетики, у визначення подальшої долі ядерної зброї, яка дислокувалася в Україні, у розвиток матеріалознавства, техніки прискорювачів і нових джерел енергії для потреб держави.

Інститут підтримує й розбудовує зв'язки з багатьма міжнародними організаціями й науковими центрами (МАГАТЕ, ЦЕРН, Об'єднаним інститутом ядерних досліджень у Дубні та ін.). У цей час більше 200 учених інституту виконують фундаментальні дослідження за підтримки різних міжнародних фондів і організацій. Працює регіональний центр системи міжнародної ядерної інформації МАГАТЕ. Розгорнута робота зі створення при інституті технопарку по типу технопарків закордонних країн.

В 2004 році ННЦ ХФТІ увійшов до складу створеного Відділення ядерної фізики й енергетики Національної академії наук України і є головною організацією у виконанні вищезгаданої Державної програми.

Основними науковими напрямками робіт ННЦ ХФТІ є: фізика твердого тіла, фізика радіаційних явищ і радіаційне матеріалознавство, технології матеріалів, фізика плазми й керований термоядерний синтез, ядерна фізика, фізика електромагнітних взаємодій, фізика й техніка електронних прискорювачів, плазмова електроніка й фізика потужнострумових пучків, фізика й техніка прискорювачів важких заряджених часток, нові методи прискорення, теоретична фізика.