Антонієві печери

Антонієві печери Троїцького монастиря в Чернігові є пам'яткою підземної архітектури XI-XIX століть. Засновані вони в 1069 році як печерний християнський монастир князем Святославом Ярославичем і прп. Антонієм Печерським. Після руйнування Чернігова монголо-татарами у 1239 році, розвиток монастиря зупинився, але він був відновлений у XVII столітті. Сучасний вигляд Антонієвим печерам надали реконструкції, здійснені до XIX століття.

Комплекс складається з підземних приміщень та переходів завдовжки близько 350 метрів, розташованих у горах. Печери розташовані на двох рівнях і мають галереї та старовинні написи-графіті. Особливу цінність мають підземні церкви, зокрема храм Феодосія Тотемського, який відзначається стилем українського бароко. Усі церкви мають муровані стіни та металеві ікони. Антонієві печери є важливим об'єктом Чернігівського архітектурно-історичного заповідника, доданого до списку пам'яток у 1967 році.