Інститут проблем безпеки атомних електростанцій

Історія створення Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України бере початок від аварії, що сталася 26 квітня 1986 р. на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції. Незвичайність і складність науково-технічних проблем, пов’язаних із ліквідацією як аварії безпосередньо, так і її наслідків, зумовили залучення до їх вирішення найкращих наукових та інженерних сил. Науково-технічний супровід робіт на зруйнованому 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС було розпочато у 1986 р. одночасно з проектуванням і будівництвом об’єкта «Укриття».

Співробітники ІПБ АЕС надавали науково-технічну підтримку всіх робіт, пов’язаних з перетворенням об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Постійно здійснювався поточний моніторинг об’єкта, виявлення і вивчення факторів небезпеки, проводився аналіз ядерної та радіаційної безпеки і видавалися науково обґрунтовані рекомендації з підвищення її рівня та перетворення об’єкта на екологічно безпечну систему. Соціальне значення виконаних робіт полягає в захисті людини та навколишнього природного середовища від потенційних ризиків, пов’язаних із існуванням радіаційно небезпечного об’єкта «Укриття», що не має аналогів у світовій практиці. Рішення проблеми його перетворення на екологічно безпечну систему є актуальним завданням сьогодення не тільки для вчених НАН України, а й для всієї міжнародної наукової спільноти.

Крім того, співробітники ІПБ АЕС виконують роботи, пов’язані з проблемою підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України за напрямами: фізика ядерних реакторів, надійність електротехнічного обладнання, приладобудування, зняття з експлуатації, радіоекологія, протиаварійне реагування та інші. Їхні дослідження дають змогу підвищити рівень безпеки енергоблоків діючих АЕС, істотно зменшити кількість порушень у їх роботі і подовжити терміни експлуатації.

За 25 років діяльності ІПБ АЕС створена система, яка ефективно забезпечує виконання завдань, що належать до компетенції організації. Інститут виконує наукові дослідження, спрямовані на вивчення аварійних процесів, що мали місце на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС у 1986 р., узагальнення досвіду ліквідації аварії, розробку підходів, методів і заходів щодо перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Колектив наукових співробітників ІПБ АЕС на підставі узагальнення досвіду ліквідації аварії забезпечує розробку та впровадження в практику сучасних методів аналізу ядерної та радіаційної безпеки, аварійного реагування, надає науково-технічний супровід робіт з підвищення безпеки діючих АЕС України, подовження терміну експлуатації, а також зняття з експлуатації ядерних установок. Значну роль у становленні й формування ІПБ АЕС як наукової організації зіграли керівники НАН України: академіки Б. Є. Патон, В. Г. Бар’яхтар, О. В. Кириленко, В. П. Кухар, А. Г. Наумовець, Б. С. Стогній, В. П. Шестопалов, А. К. Шидловський та інші.